Михайло Коцюбинський
(17.09.1864 – 25.04.1913)

Михайло Коцюбинський - один з найоригінальніших українських письменників.

Він вивів літературу на європейський рівень, урізноманітнив її багатогранними напрямками, у тому числі модернізмом. Саме його творчість вперше в українській літературі увібрала в себе імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші трендові течії мистецтва і культури того часу.

Психологічний аналіз у творчості Коцюбинського дуже глибокий, у найбільш повній формі проявляючи себе в таких шедеврах, як "Лялечка", "Поєдинок", "Цвіт яблуні" та ін.

Перед революцією 1905-1907 рр. Коцюбинський опубліковує оповідання "Fata Morgana", яке поряд з наступними "Intermezzo", Persona grata, "Коні не винні", етюдами"Хвала життю", "На острові", повістями "Тіні забутих предків" та ін. стають вершиною творчості письменника.

Ці твори моментально завойовують величезну популярність в Україні і далеко за її межами: їх перекладають багатьма мовами світу, за ним знімають художні фільми "Кривавий світанок", "Коні не винні", "Дорогою ціною", "Тіні забутих предків".

Ще одна неоціненна заслуга - значне збагачення літературної української мови. Він привніс власні новаторські елементи в стилістику і манеру подачі матеріалу, величезну увагу приділяв словотворчості, часто використовував оригінальні мовні конструкції. І разом з тим все це відбувалося на основі народної мови, гармонійно і навіть природно з нею зливалося, навіть, як відзначають літературознавці, часом здавалося, що це сама мова еволюціонує.

Світле і тверде переконання у неминуче справдження кращої долі пронизує кожне слово митця, кожну його інтонацію. Хіба не про це він сказав: «Яка сила життя! Ми звикли до нього і не помічаємо перемоги живого над мертвим, дійового над інертним, і ми ніби не знаємо, що сонце творить квіти й плоди з мертвого каменю, не бачимо, як всюди торжествує живе, щоб бадьорити й радувати нас. Ми повинні усміхатися світові дружньо».