Михайло Драгоманов
(1841–1895)

«Кожний, хто йде служити народу, тим
самим одягає на себе терновий вінець».

Михайло Драгоманов

Для України Драгоманов справді був тим «апостолом правди
і науки», що його з такою тугою виглядав перед смертю Шевченко.

С. Єфремов

Михайло Драгоманов є однією з ключових постатей в українській суспільно-політичній і філософській думці ХІХ ст. Він політик і політолог, дослідник всесвітньої та вітчизняної історії, соціолог, етнограф, економіст, фольклорист, публіцист і літературний критик.

Палкий патріот і глибокий знавець рідної й світової культури М. Драгоманов характеризував українську літературу, народну й писемну, як такі що не поступалися іншим слов’янським літературам.

Він був першим українським теоретиком соціал-демократії, котрий стояв нарівні з передовою демократичною і соціалістичною думкою Європи свого часу, а багато в чому й випереджав її.

Драгоманов знакова постать української та світової суспільно-політичної думки. Вважав, що головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу є відсутність незалежності.

Займаючись порівняльним літературознавством, М.Драгоманов пропагував важливість загальнолюдських естетичних цінностей у розвиткові культури українського народу.

Громадська діяльність і творча спадщина Драгоманова забезпечили йому особливе місце в історії суспільно-політичної та правової думки не тільки в Україні. Його можна назвати творцем своєрідної конституалістичної теорії, палким прихильником збагачення вітчизняної політики й права цінностями світового досвіду.