МАКСИМОВИЧ
Михайло Олександрович

(1804-1873)

Визначний учений-енциклопедист, ботанік, зоолог, натураліст, історик, археолог, етнограф, фольклорист, філолог та ін., ординарний професор російської словесності Імператорського університету Св. Володимира та перший його ректор (1834-1835рр.).

Михайло Максимович завдяки різнобічності свого обдарування залишив однаково помітний слід як у галузі природознавства, ботаніки, хімії, зоології, фізики, якими він активно займався у 1823-1834 рр., так і в галузях мовознавства, фольклору, етнографії, історії, археології.

Максимович був першим істориком стародавнього Києва, присвятивши йому 25 статей. Він уперше показав роль Петра Могили в будівництві української культури, розповів про історію створення багатьох київських пам’яток, зокрема Трьохсвятительської, Воздвиженської, Іванівської церков, Хрещатика, Золотих воріт, міських воріт, узвозів. Як визначний учений, громадський діяч педагог і просвітитель він був одним із зачинателів боротьби за культурний розвиток українського народу.

Можна з повним правом заявити, що Михайло Максимович був одним з перших вчених, які почали досліджувати особливості української
характерології, або менталітету.
Це дослідження, власне, засвідчило
особливість і неповторність рис української спільноти, окремішність місця
українців серед інших народів.