24 травня, у день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури. Слов’янська писемність, основи якої заклали Кирило й Мефодій, була створена в IX столітті, близько 862 року. Брати-просвітителі зі своїми учнями та послідовниками уклали абетку, що отримала назву «кирилиця». У 11-18 століттях мала чудернацький алфавіт ( від 49 до 54 букв).

А чи відомо вам, що українська мова (відповідно і її абетка) є лишень оновленою формою давньої велесовиці! Велесовиця, як духовно вивірене письмо, мала не більше 30 знаків, та надзвичайно гармонійно передавала слов'янський звуковий ряд! У велесовицю були закладені й усі необхідні принципи сакральної мови. Найважливішими тут були два головні правила:

- окремому звуку повинна відповідати тільки одна окрема буква (знак)!

- окремій букві (знаку) повинен відповідати тільки один єдиний звук!

У велесовиці, як роській абетці, та нині в українському алфавіті, звуки та букви чітко пов'язані між собою. Це давало сакральному письму необхідну тисячолітню стійкість. Тому в сакральному письмі:

- як пишеться - так і говориться!

Публікації в інтернеті унікальних артефактів з велесовичними написами, яким, зі слів їхніх дослідників, не менше 2-3 тисяч років, підтверджують особливе сакральне значення велесовиці для слов'ян та українців.

Бо перед нами реальні свідчення масового застосування велесовиці, яку здатен читати кожен освічений українець.

Вказують вони і на масштаб використання велесовиці, поширення сакральних текстів на металевих пластинах, виконаних для зберігання їх у рахманських та волхвівських центрах минулого. А такі були розкидані по усіх колишніх слов'янських землях, найбільше - у Волино-Карпатському регіоні.

Тому всім зацікавленим у вивченні велесовичних написів варто переглянути опубліковані в інтернеті матеріали на цю тему.

Ось невелика підбірка:

Давня українська держава Рось та її велисовичні символи;

Рахманські сакральні тексти велесовицею;

Права, Ява, Нава, як основа давнього православ'я.

https://uamodna.com/articles/ukrayinsjka-abetka-indash-bezcinna-sakraljna-spadschyna-tysyacholitj/

Тож цінуймо слово, бережімо його, пам’ятаймо, що писемність – це одна з основ нашого національного єства. Згадаймо наше духовне коріння, наповняймося особливими почуттями до рідної мови, шукаймо опору у слові.

 

З ДНЕМ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ Й КУЛЬТУРИ, ДОРОГІ ДРУЗІ!