«Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою.
Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але... Роки минають швидко ...»

І. О. Решетовська

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року.

Цей день — не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.

Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство — досвід, знання, вміння, мудрість.

Це люди, найбільше багатство яких — досвід, знання, уміння, мудрість. Нинішні «літні люди» є останніми носіями класичної культури того часу, в якому понад усе були честь, вихованість, толерантність — ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн.

Бажаємо всім ветеранам України міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди у ваших душах.
Нехай в цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться
родинний теплий вогник — вічне джерело наснаги й любові.