Методи стимулювання національного виховання на основі українських народних традицій
Виховання молоді на традиціях українського народу є метою формування національної свідомості дітей, любові до рідної землі, гордості за минуле і сучасне України. Наш народ має велике надбання у вихованні людських чеснот. Упродовж віків із покоління до покоління передавалися звичаї, обряди, традиції, які допомагали виховувати вмілих господарів, справжніх патріотів свого краю і рідної землі, морально зрілих і фізично досконалих громадян. Народні традиції це форма діяльності та поведінки людей, звичаїв, цінностей, уявлення, які передаються кожним поколінням іншому. Звичаї та обряди об’єднують минуле й майбутнє народу, старші і молоді покоління, інтегрують етнічну спільноту людей у високорозвинену сучасну націю. Український народ має самобутню історію, гуманістичну ідеологію, багату теоретичну спадщину. Провідною ідеєю виховання є спрямованість на формування конкретної людини як цілісної особистості, носія національних і загальнолюдських цінностей.
Засоби національного виховання включають: рідну мову, історію, фольклор, мистецтво, народний календар, символи та символіку, родинно-побутову культуру, традиції, звичаї, обряди, прикмети, релігійні виховні традиції. Національне виховання — це створене упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів покликаних формувати світоглядну свідомість та цінності орієнтації молоді. Відродження України неможливо без пробудження національної свідомості насамперед молоді. Головна мета національного виховання на сучасному етапі — передавання молодому поколінню соціального досвіду багатства, духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду та на основі цього формування особистих рис громадянина України.
Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, природою, духовну цінність кожної окремої людини і народу взагалі. Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що вироблялись протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї це не відокремлене явище в житті народу, це втілення в рух і дію світовідчуття, світосприйняття та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини в свою чергу впливають на процес постачання народної творчості.
Методи стимулювання національного виховання молоді включають:
популяризацію народних традицій;
переконання і формування досвіду суспільної поведінки;
стимулювання культурної поведінки;
інформаційну зацікавленість;
практичне заохочення;
організацію пізнавальної та пошукової діяльності вихованців,
залучення їх до активної участі у проведенні виховних заходів з використанням народних традицій.
Справжніми творцями культурних традицій в Україні були козаки, селяни, ремісники. Це яскраво проявилося в мистецтві — танцях, піснях, інструментальному фольклорі з застосуванням таких музичних інструментів: бубна, скрипки, сопілки, литаври, бандури, гуслей. Широко застосовуються українські обрядові пісні, колядки, щедрівки, яким вже багато століть, народні святкування на Масницю або на Івана Купала, неймовірно красиві весільні пісні. Сім’я для українців дуже важлива. І звичайно її зародження та існування супроводжується багатьма ритуалами, обрядами, традиціями. При плануванні роботи закладу позашкільної освіти бажано включати в план проведення різноманітних заходів по популяризації народних традицій: свято Івана Купала, Трійця, Великдень, святого Миколая, Масляна, Різдво, тематичних вечорів (весільних, народженні дитини, весняних перед початком посівної, осінніх після збору урожаю).
В закладі необхідно створювати український куточок з експозиціями змінно-тематичними або постійними. Цей осередок культури набуває динамічності і більшої ефективності, оскільки зміни в його оформленні привертають увагу дітей, надають можливості продемонструвати власні знання та вміння з мистецьких технік, проявити самостійність при його оформлені.
Україна багатонаціональна держава. Кожен етнос даної країни має характерні особливості. Однак всі їх об’єднують спільні риси, виходячи з історії держави. Це доброзичливість, волелюбність, висока духовність, працьовитість. Сучасні традиції в Україні мало відрізняються від тих, які існували декілька століть тому. Звичайно, деякі звичаї і обряди залишилися лише в пам’яті, але досить велика їх кількість існує і донині. У сучасному світі часто трапляється так, що із засіків пам’яті дістаються забуті традиції і вони знаходять друге дихання, так би мовити, входять в моду. Зараз ми можемо спостерігати, наприклад, популярність вишиванок — національного одягу українців, чи козацьких «оселедців» характерних чоловічих зачісок з часів козацтва.
Традиції в Україні це справжнє народне надбання. Наше завдання поширювати, та популяризувати серед молоді цей скарб нашого народу.
Методист відділу декоративно-прикладної та
технічної творчості Тетяна ЕГОРОВА